- відправляти
- техн. отправля́ть
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відправляти
Смотреть что такое "відправляти" в других словарях:
підправляти — я/ю, я/єш, недок., підпра/вити, влю, виш; мн. підпра/влять; док., перех. 1) Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому небудь, робити придатним для користування, лагодити. 2) Усувати окремі недоробки, помилки і т. ін., вдосконалюючи що… … Український тлумачний словник
відправляти — я/ю, я/єш, недок., відпра/вити, влю, виш; мн. відпра/влять; док., перех. 1) Посилати, відсилати щось куди небудь, організовувати відсилку, перевезення чогось. || Супроводжуючи, відводити, відвозити когось до певного місця за наказом,… … Український тлумачний словник
повідправляти — я/ю, я/єш, док., перех. 1) Відправити все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. 2) Закінчити відправу в церквах … Український тлумачний словник
попідправляти — я/ю, я/єш, док., перех. Підправити багато чого небудь … Український тлумачний словник
відправляти — [в ідпраўл’а/тие] л а/йу, л а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
відправляти — Здійснювати богослужіння … Словник церковно-обрядової термінології
відправляти — I = відправити 1) (пересилати що н. адресатові, замовникові поштою, телеграфом, транспортом, передавати кимось тощо), висилати, вислати, відсилати, відіслати, слати, надсилати, надіслати, присилати, прислати, адресувати 2) (супроводжуючи,… … Словник синонімів української мови
відправляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підправляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідправляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідправляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
